За двадцять років роботи ми бачили багато. Робили меблі для готелів, ресторанів, офісів, житлових інтер’єрів. Але цей проєкт був зовсім іншим.

Це було не про меблі. Це було про довіру. Про людяність. Про відповідальність.

Усе почалось із тендеру: державна клініка в Києві шукала підрядника для реконструкції приймального відділення. Умови — непрості. Але ми не вагались. Бо зрозуміли: маємо шанс створити простір, який змінить уявлення про те, якою може бути українська медицина.

Разом із дизайнеркою проєкту Христиною Прокопенко ми зробили ставку на якість, ергономіку і повагу до людини.

Ми працювали так, ніби робили лікарню для своїх рідних. Кожна арка, кожен вигин — результат майстерної ручної роботи. Використали вологостійкий фарбований МДФ, гнули його у плавні форми.

Зібрали стійки ресепшена з акрилового каменю. Вибрали антивандальні тканини, які витримують щоденні обробки дезінфекторами — і при цьому залишаються приємними на дотик.

Дивани — вбудовані, зі знімними модулями для легкого обслуговування. Меблі — встановлені з точністю до міліметра, адже в лікарнях неточностей бути не може.

Передбачили доступність: зручні зони для людей на візках, написи шрифтом Брайля, логіку пересування для персоналу й пацієнтів.

Коли все було змонтовано, ми зайшли в готовий простір — і затамували подих. Це вже була не лікарня. Це був сучасний центр турботи.

Місце, де лікування починається ще до зустрічі з лікарем — із простору, який поважає людину.